НБУ спрогнозував початок відновлення економіки

Відновлення української економіки розпочнеться у другому кварталі 2023 року, прогнозує Національний банк.

Згідно з інфляційним звітом НБУ, у поточному році спад ВВП складає 35,6% і продовжиться у першому кварталі наступного року – на 17,5%. А вже у другому кварталі зростання становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%.

При цьому прогноз падіння економіки у 2022 році трохи покращено – з 37,5%. У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в наступні три квартали 2023 року.

Загалом Нацбанк прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% і зростання у 2023-2024 роках, відповідно, на 5,5% та 4,9%.

Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн, очікує Нацбанк.

“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – йдеться у звіті.

Цей сценарій передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців з 8 млн, які виїхали у 2022 році.

Також прогноз передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках, порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд).

Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю допускаються такі ризики, як посилена еміграція та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.

Іншими сильними ризиками є розбалансування державних фінансів (низькі ставки за ОВДП, заморожування тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.

До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхня ймовірність оцінюється, відповідно, у 15-25% і менше 15%.

Можливість отримання Україною “плану Маршала” у прогнозі НБУ оцінюється наразі у 15%.